kinowar.com

Всі фільми Дені Вільнева, ранжовані від найгіршого до найкращого

Дені Вільнев пройшов шлях від перспективного молодого режисера до одного з лідерів індустрії, якому будь-яке завдання до снаги. Винятково талановитий канадець вийшов на рівень, коли кожен його наступний фільм стає подією.

Сьогодні kinowar.com згадує всі фільми режисера, розставляючи їх у порядку зростання захоплення, яке ми відчуваємо під час перегляду. Список включає лише повнометражні фільми. Формулювання “найгірший” звучить лише для того, щоб було зрозуміло, що картини ранжовані в порядку зростання їхньої сили. Поганих фільмів Вільнев просто не має.

А ми не маємо поганих статей, а отже, якщо ви знаходите щось корисне для себе, підтримайте наш проєкт

32-ге серпня на Землі (Un 32 août sur terre) 1998

Бал IMDb 6.5

топ фільмів режисера Дені Вільньова

Усім потрібно з чогось починати. Філософські роздуми про життя і смерть, про прибуття нової людини в цей світ, про самотність і самопізнання під час подорожі пустелею після серйозної аварії, що змінила життя і свідомість юної Симони (її найкращого друга, якому вона пропонує зачати дитину, звуть Філіп – за іменами ви можете зрозуміти, що Вільнев з французької частини Канади).

Дебют вийшов дуже непоганим, нехай і не здобув помітно серйозної уваги.

 

Вир (Maelström) 2000

Бал IMDb 6.7

топ фільмів режисера Дені Вільньова

Цей фільм, який деякі критики навіть називали найкращим канадським фільмом року, розповідає про жінку, яка впадає у депресію після аборту. Вона намагається вийти з неї шляхом нескінченних тусовок у нічних клубах, алкоголю та наркотиків, але такий шлях, звісно, не спрацьовує. Більше того, перебуваючи п’яною за кермом, вона збиває людину і тікає з місця події. Вина, сором, страх ведуть жінку до самогубства, але їй пощастило знайти інший спосіб спокутати свою провину і знову жити нормальним життям. Чи скористається вона ним?

 

Політех (Polytechnique) 2009

Бал IMDb 7.2

топ фільмів режисера Дені Вільньова

Фільм за реальними подіями – масове вбивство у Політехнічній школі у Монреалі. Картина стала по-справжньому помітною, проте на принципово новий рівень Вільнев вийшов зі своєю наступною стрічкою “Пожежі” (куди перекочував і виконавець однієї з головних ролей Максим Годетт).

У 1989 році мізогініст вигнав із приміщення Політеха чоловіків, погрожуючи зброєю, а потім почав розстрілювати жінок. Мізогінія, тобто женоненависництво, може виявлятися по відношенню до різних жінок і виражатися в різних формах, від приниження і сексуальної об’єктивації до прямого насильства. У випадку з неадекватом із Монреалю вона набула радикальної та трагічної форми.

 

Ворог (Enemy) 2013

Бал IMDb 6.9

топ фільмів режисера Дені Вільньова

З Джейком Джилленголом Вільнев співпрацював ще раз (сподіватимемося, не востаннє) після картини “Полонянки”. Це “найнезрозуміліший” фільм режисера, поставлений за романом нобелівського лауреата Жозе Сарамагу “Двійник”.

Звичайний викладач вишу бере в прокаті відеокасету і виявляє в одній зі сцен фільму актора, як дві краплі схожого на нього. Поступово інтерес до двійника набуває характеру одержимості: спочатку він дивиться всі фільми з ним, а потім намагається з’ясувати, де він живе і працює, щоб увійти в контакт із ним.

Обидві ролі (викладач та актор) грає Джилленгол. Також у фільмі зайняті Мелані Лоран, знайома нам за “Безславними виродками”, та Сара Гадон і Ізабелла Росселліні.

Розповідь наповнена флешбеками та символами, не повністю зрозумілими за недостатністю інформації (принаймні, так здається на початку картини). Однак згодом ситуація не стає яснішою, а навпаки, набуває все більш сюрреалістичного характеру. А фінал точно стає максимально несподіваним.

 

Той, хто біжить по лезу 2049 (Blade Runner 2049) 2017

Бал IMDb 8.0

топ фільмів режисера Дені Вільньова

Сиквел “Того, хто біжить по лезу” Рідлі Скотта. Можна тільки уявити, з яким трепетом Вільнев підходив до цього завдання. Перший фільм провалився у прокаті та зібрав неоднозначні реакції критиків, проте згодом став культовою класикою та визначив розвиток жанру на наступні десятиліття. Працювати із продовженням такого шедевра через 35 років – виклик для режисера будь-якого калібру та рівня досвіду.

По суті, другий фільм багато в чому повторює долю першого, з тією лише різницею, що не відбивши бюджет у прокаті (при бюджеті в 150 мільйонів картина зібрала майже 230, чого недостатньо для повного повернення інвестицій), він виходить на потрібні показники за допомогою продажів через стрімінги, DVD, Blu-ray та інші альтернативні носії. За критикою неоднозначних відгуків також вистачає, проте в наш час ступінь готовності приймати нові формати та рішення набагато вищий, ніж у 80-х, а тому й позитивних рецензій дуже багато. Проте, повною мірою критики та глядачі оцінять цей фільм за кілька років, у ретроспективі.

У першому фільмі герой Гаррісона Форда вистежує та вбиває реплікантів – штучні біомеханізми, що повністю відтворюють зовнішній вигляд та поведінку людей – які вийшли з-під контролю. У другому фільмі завдання ускладнюється, і реплікантів, які не підкоряються наказам, ловлять вже інші репліканти. Як і в першому фільмі, порушуються споконвічні питання: хто нас створив і з якою метою? Причому це питання ставлять як репліканти, так і самі люди.

Чудовий кастинг: Гаррісон Форд, Раян Гослінг, Джаред Лето, Робін Райт. Видатна робота оператора Роджера Дікінса, за яку він нарешті отримав давно заслужений Оскар. Ще один Оскар у картини за візуальні ефекти (і ще три номінації). Ганс Циммер підхопив естафету від геніального Вангеліса і створив музику, яка не просто доповнює те, що відбувається на екрані, а є невід’ємною частиною дії.

Для того, щоб повною мірою насолодитися фільмом, дуже бажано подивитися першу частину. Інакше далеко не всі понятійні речі легко сприйматимуться. Будемо відверті: у сиквелі вистачає сценарних недопрацювань, здебільшого через те, щоб поміститися в і без того величезний хронометраж у дві години та сорок хвилин. Для пояснення всіх сценарних ходів і повного закриття всіх ліній і персонажів, ймовірно, знадобилося б годин п’ять, що було б абсолютно нереально для перегляду. Тим не менш, Вільневу та сценаристам вдалося створити новий виток історії цілісним та захоплюючим.

Читайте також: Всі фільми Рідлі Скотта, ранжовані від найгіршого до найкращого

 

Дюна (Dune) 2021

Бал IMDb 8.0

топ фільмів режисера Дені Вільньова

Ще один величезний фантастичний проект, знятий через 30+ років після попередньої версії (йдеться про “Дюну” Девіда Лінча, зрозуміло). Це не ремейк, а нова екранізація того самого твору Френка Герберта. Знову неймовірний тягар відповідальності (особливо з огляду на те, що в історії кіно був випадок, коли грандіозна екранізація цієї книги була підготовлена, але так і не була знята – тут уже про “Дюну” Алехандро Ходоровські). І знову майстер впорався з ним і видав прекрасне полотно, цілісне та закінчене, незважаючи на те, що друга його частина чекала попереду.

У візуальній подачі навряд чи хтось сумнівався (особливо після попередньої роботи – “Той, що біжить по лезу 2049”). Тим не менш, і за неї варто похвалити всіх причетних – від оператора Грега Фрейзера та команди спецефектів до, власне, Вільнева, який побудував цілісне бачення світу пісків Арракіса. Але головне – сценарна адаптація найскладнішого матеріалу таким чином, щоб відтворити заплутану історію політичних інтриг та бойових протистоянь повною мірою в рамках хронометражу (нехай він і чималий, дві з половиною години).

Окремо також відзначимо (в черговий раз у цій статті) Ганса Циммера, який зробив музику чимось невід’ємним від дії та атмосфери картини, за що і отримав другий Оскар у кар’єрі.

Незважаючи на стогін апологетів теорії “раніше було краще” про те, що з акторським складом фільму Лінча новому поколінню не зрівнятися, влучання на кожній позиції вийшли ідеальними. І як інакше: Стеллан Скашгорд, Оскар Айзек, Джош Бролін, Шарлотта Ремплінг, Ребекка Фергюсон та Хав’єр Бардем – де тут є місце для потенційного провалу? Навіть не найбільш маститий на тлі цієї компанії актор Джейсон Момоа став знахідкою для образу Дункана Айдахо – мужнього, самовідданого і при цьому неймовірно веселого. Щодо Тімоті Шаламе, то з аргументів проти його кандидатури чути лише традиційні стереотипи “він надто юний”, “він зовсім не мужній”, “це просто повістка, зараз такий типаж у моді”. Тим не менш, саме Шаламе зіграв найкращу роль у “Дюні”, незважаючи на неймовірний склад проекту.

 

Дюна: Частина друга (Dune: Part Two) 2024

Бал IMDb 9.0

топ фільмів режисера Дені Вільньова

Першу частину “Дюни” сприйняли на диво позитивно, з урахуванням того як фан-база полюбляє носитися з улюбленими книжками і попередніми екранізаціями. Але друга перевершила найсміливіші сподівання. Вільнев продовжив витримувати серйозну деталізацію, не втрачаючи динаміку – і навіть, навпаки, збільшуючи її кратно. До політичних інтриг додалися потужні баталії із застосуванням найрізноманітнішої зброї і техніки. Картинка стала ще більш стильною та масштабною, режисер і оператор багато акцентів зробили на візуальному контрасті світів фременів, дома Харконненів та імператорської родини.

Але найголовніше – еволюція головного персонажу, Пола Атріда у виконанні Тімоті Шаламе. У першому фільмі він починає ледь не дитиною, далі він поступово міцнішає і стає одержимим помстою за батька, але у другому фільмі йому потрібно вирішувати дилеми екзистенційного рівня. Фремени сприймають його, хоча і не відразу, як обраного із пророцтва, що приведе їх до зеленого раю, а тому ладні передати йому всю повноту влади для боротьби з іншими домами і імператором. Але якщо отримати цю влади і розпочати війну, це може обернутися шаленою кількістю жертв. Бездіяльність також не є опцією – Харконнени надто агресивно налаштовані щодо усунення конкурентів зі шляху, включно з самим імператором. А ще є Чані (Зендея), у яку Пол закоханий, мати (Ребекка Фергюсон), яка дуже активно просуває наративи про месію-Пола в широких масах фременів та старий наставник Гурні (Джош Бролін), який також не розуміє, чому його учень опирається владі, яка сама падає йому у руки. Забагато тиску з усіх боків, навіть у власних снах не можна знайти спокій, адже переслідують видіння тотальної війни.

Паралелі із сьогоденням неминучі: релігійні фанатики на пустельному Півдні (більш схожому на Близький Схід), розвинена цивілізація, яка сама створює монстрів (і вважає, що контролює їх), чисте зло, що бореться за абсолютну владу і носить ім’я Володимир, юний лідер, який ще рік тому не уявляв себе на чолі країни, що змушена боротися за виживання… Але багато паралелей і зі світу кіно. Якщо казати про юного лідера, в якому бачать месію, то тут варто згадати, що сам Френк Герберг розглядав свою серію книг як застереження від того, щоб повністю покладатися на рішення одного харизматичного героя – потрібно мати власну думку, навіть з урахуванням ризику своїх помилок. У кіно (і частково в реальному світі) цією паралеллю був Лоуренс Аравійський, британець, який прийшов у піщаний світ арабських кочівників ззовні та врешті-решт став на чолі їх повстання проти Османської імперії.

Але найбільш очевидним відсиланням до інших кіновсесвітів є схожість на шлях Майкла Корлеоне у “Хрещеному батьку”. Юна людина із принципами, яка зустрічає важкі і небезпечні життєві питання про безпеку родини і вибір, який для цього доведеться зробити. Через пророцтво чи з життєвого досвіду, в обох фільмах головним персонажам добре відомі наслідки будь-яких опцій цього вибору. У них немає виправдання незнання. Вони повинні зробити свій вибір, спираючись виключно на власне сприйняття ризиків свого вибору.

Читайте також: Найкращі фантастичні фільми 21 століття

 

Полонянки (Prisoners) 2013

Бал IMDb 8.1

топ фільмів режисера Дені Вільньова

Після успіху фільму “Пожежі” (а це, серед іншого, і номінація на Оскар за найкращий фільм іноземною мовою), за Вільневим прийшов Голлівуд. І перший свій іспит режисер склав на відмінно. “Полонянки” зібрав утричі більше витраченого бюджету, увійшов до топ 250 IMDb, отримав номінацію на Оскар за операторську роботу Роджера Дікінса, а найголовніше, завоював серця глядачів.

У двох сімейних пар викрадають дітей. Минає день – вони не повертаються додому. Поліція допитує підозрілого і сумнівно адекватного молодого чоловіка, який того дня був поруч із дівчатками, але він не розколюється. Через відсутність доказів його відпускають. Поліція вибивається з сил, але результату немає. У батьків урвався терпець, вони звинувачують детектива у бездіяльності та беруть розслідування у власні руки. Водночас поліція продовжує шукати викрадачів, намагаючись паралельно остудити батьківський гнів.

Блискучі роботи Г’ю Джекмана (доведений до відчаю батько), Джейка Джилленгола (успішний детектив, який вперше зіткнувся із завданням, яке може виявитися йому не під силу) та Пола Дано (затюканий і розумово не цілком повноцінний фрик, підозрюваний у викраденні).

 

Сікаріо (Sicario) 2015

Бал IMDb 7.7

топ фільмів режисера Дені Вільньова

“Сікаріо”, на відміну від попередніх робіт режисера, досить простий і навіть прямолінійний із сюжетної точки зору. По суті це динамічний бойовик про спробу американських спецслужб розгромити мексиканський наркокартель. Серйозних сюжетних твістів тут немає, якихось непередбачуваних оборотів також немає, але стрічка захоплює увагу миттєво. Це той тип картини, який можна назвати “режисерською” (не применшуючи заслуг сценариста Тейлора Шерідана, який також написав сценарій для “Будь-якою ціною”, “Єллоустоун”, “Король Талси” та “Вітряна ріка”). Саме постановка, викладення простої за своєю суттю розповіді, визначає успіх стрічки.

Цей фільм повністю розкрив акторський потенціал Емілі Блант, для якої це, мабуть, найкраща роль на даний момент. Агентка ФБР, яка відповідає за розшук викрадених людей, підключається до бойової операції проти картелю. Крихкість жінки, на плечі якої впало занадто багато жорстокості та нерозуміння, поєднується з упертістю і незламною принциповістю бійця. Блант повністю вжилася в образ, і морально, і фізично, проте цього не вистачає для того, щоб перекрити демонічно прекрасну гру Бенісіо Дель Торо, який і в трейлері, і на початку розповіді заявлений як другорядний персонаж, але поступово невідворотно виходить на перший план . Джош Бролін взагалі загубився на тлі цього чудового акторського дуету.

Один із найкращих фільмів 2015 року. Другу частину зняли вже без Вільнева та Блант, проте надії на повернення зберігаються, оскільки Шерідан та Дель Торо залишилися з франшизою.

Читайте також: Найкращі трилери всіх часів

 

Прибуття (Arrival) 2016

Бал IMDb 7.9

топ фільмів режисера Дені Вільньова

Фільм, який на нашу скромну думку став найкращим у 2016 році. Він номінувався на Оскар за найкращу картину та режисера (а всього номінацій було вісім), а крім того, зібрав 203 мільйони доларів у світовому прокаті при більш ніж скромному бюджеті у 47 мільйонів. І це при тому, що це не стандартний фантастичний бойовик про нашестя прибульців, які стріляють із усіх своїх знарядь, а земляни дають відсіч за допомогою жменьки героїв. Після цієї стрічки стало остаточно зрозуміло, що Вільнев зробить хіт із фільму будь-якого масштабу та напряму. Ймовірно, це також стало аргументом для вибору Рідлі Скоттом постановника для сиквела “Того, хто біжить по лезу”.

Отже, інопланетяни прибувають Землю. При цьому вони нікого не атакують, а просто мирно висять на своїх величезних кораблях серед земних міст. Для того, щоб розібратися, чого прибульці хочуть, уряд звертається за допомогою до знаної перекладачки (Емі Адамс). Але незважаючи на весь свій багатий досвід, вона далеко не одразу може зрозуміти, як налагодити комунікацію. Адже мова інопланетян ні на що не схожа (навіть на угорську).

Розгадка прибуття серйозно змінює розуміння того, що відбувається у фільмі, а тому бажано ретельно стежити за деталями розповіді.

 

Пожежі (Incendies) 2010

Бал IMDb 8.3

топ фільмів режисера Дені Вільньова

“Пожежі” стали останнім (наразі) фільмом Дені Вільнева, який він зняв не в Голлівуді. Незважаючи на досить скромну касу (всього 16 мільйонів доларів), цей фільм зібрав величезну кількість шанувальників по всьому світі. Він входить до топ 250 фільмів на IMDb. І це одна із найпотужніших стрічок нового тисячоліття.

Фільм поставлений за п’єсою Важді Муавада, а також частково ґрунтується на реальних подіях. Заповіт матері наказує дітям (близнюки, брат та сестра) знайти свого батька та розшукати свого брата. Батька вони вважали загиблим, а про існування брата не знали зовсім. Мати залишила свою батьківщину багато років тому через війну, а тепер дітям доведеться повернутися туди і поринути у безрадісне минуле своїх батьків.

Син їхати відмовляється, дочка їде сама. Розкішний трилер та психологічна драма з абсолютно непередбачуваними сюжетними оборотами. Напруги додає і атмосфера Близького Сходу з безперервною війною і дуже своєрідними та принциповими життєвими укладами. Дія відбувається то в теперішньому часі, то в минулому – дві години біля екрану пролітає непомітно, а враження залишаються, повірте, надовго.

Іншими словами, якщо ви щасливчик, який ще не дивився цей фільм, скористайтеся своїм золотим шансом і зробіть це.

Якщо вам сподобалася стаття, підтримайте наш проект – це допоможе нам створювати більше цікавого контенту.

Читайте також:

Всі фільми Рідлі Скотта, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Девіда Фінчера, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Мартіна Скорсезе, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Крістофера Нолана, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Мела Гібсона, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Стівена Спілберга, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Аарона Соркіна, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Сема Мендеса, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Джеймса Менголда, ранжовані від найгіршого до найкращого

Всі фільми Демієна Шазелла, ранжовані від найгіршого до найкращого

Підтримайте Україну:

  • фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua
  • фонд Сергія Притули (допомога армії) — prytulafoundation.org
  • Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org
  • дитяча лікарня Охматдит (допомога дітям) — bit.ly/help-ohmatdyt

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Коментарі