Ми попросили нашого постійного автора Дмитра Сидоренка, члена Спілки кінокритиків України та FIPRESCI, скласти його список найцікавіших серіалів 2025 року, які варто подивитися і чекати наступного сезону. Якщо він планується, звісно.
Мова йтиме лише про оригінальні серіали, чий перший сезон закінчився у 2025 році. Тому ви не зустрінете тут 2-го сезону гомерично смішного «Миротворця», чи «Кульгавих коней», що не стишують свій галоп кілька років поспіль.
Серіали подані у хронологічному порядку.
-
«Монстри Командос» (Creature Commandos)
Перезапуск кіновсесвіту DC від Джеймса Ґанна почався не з рімейку «Супермена», а з мультсеріалу «Монстри Командос», в якому легко вгадати руку майстра за чорним гумором, дорослим контентом та небанальним сюжетом. Синопсис повторює його версію «Загону самогубців» 2021 року. Тільки цього разу Аманда Воллер збирає загін з ув’язнених мета-монстрів, до якого увійшли наречена потвори Франкенштейна, фашистоненависний G.I. Robot, скажена Ласка, Доктор Фосфор і людина-риба Ніна Мазурскі. Замість полеглого в Корто-Мальтезе полковника Ріка Флеґа ватагу очолює його батько – генерал Рік Флеґ-старший.
Загін штрафників відправляють у Поколістан рятувати від відьми Цирцеї тамтешню принцесу, красиву, як у мультфільмах Disney до воук-перевороту, і хтиву, як у порноремейках відомих фільмів. Поколістан у Ґанна – пародійна країна, списана з «Бората 2». Не просто так принцесу озвучила оскарівська номінантка Марія Бакалова, а саундтрек і камео мультфільму подарували панк-рокери Gogol Bordello. Вийшла компактна й весела розвага, показники переглядів якої на HBO Мах були такими високими, що другий сезон уже у виробництві.
-
«Зоряні війни: Кістяк команди» (Skeleton Crew)
Попри те, що серіал виглядає як твір для молодшої аудиторії, своєрідний мікс «Бовдурів» Річарда Доннера та «Дослідників» Джо Данте, що розповідає про те, як четверо дітлахів на віддаленій планеті Ат Аттін знаходять космічний корабель і губляться в далекій-далекій галактиці, насправді, за якістю постановки у всесвіті Star Wars є лише один серіал кращий – «Андор».
Увага до деталей та рівень відтворення атмосфери ретрофутуризму у «Кістяку команди» не гірший, ніж в «Іншопланетянині» Спілберга. І настрій відповідний, адже дія розгортається паралельно з подіями «Мандалорця», після «Повернення джедая», тобто в часи, коли орден джедаїв був знищений і витіснений у підпілля. Але наші герої про це не знають і вірять в дива, як і належить дітям.
Шоуранерами цього дійства виступили Джон Воттс та Крістофер Форд, які працювали над успішною трилогією про Спайдермена з Томом Голландом. Епізоди окрім Воттса поставили такі непересічні кіномитці, як Девід Ловері («Легенда про Зеленого лицаря»), режисерський дует Деніелів («Все завжди і водночас»), Джейк Шреєр («Громовержці*»), Лі Айзек Чун («Мінарі») та акторка Брайс Даллас Говард, яка вже виступала режисеркою інших серіалів франшизи «Зоряні війни».
«Кістяк команди» – це справжнє сімейне кіно у вигляді мінісеріалу на 8 епізодів, в якому і пригоди є, і дитячий coming-of-age, і сімейний лайт-горор, і навіть холоднокровні вбивства. А ще прекрасний Джуд Лоу у ролі пірата з замашками джедая.
Цей шпигунський трилер із мелодраматичним ядром є ремейком успішного французького шоу «Бюро», яке з 2015 року отримало 5 сезонів. Розробили «Агентство» брати Джеремі та Джон-Генрі Баттерворти – британські театрали, у кіно знані сценаріями до стрічок «Гра без правил», «На межі майбутнього», «Аутсайдери». Серед продюсерів – Джордж Клуні, Майкл Фассбендер (зіграв головного героя), Джо Райт (поставив дві перші серії).
У центрі сюжету – агент ЦРУ «Марсіанин», який повертається в Лондон після років роботи в Африці під прикриттям шкільного вчителя Пола Льюіса. Вдома він має стати «офісним шпигуном», який не лізе під кулі й допомагає реалізовувати операції, а головне – Пола Льюіса більше не існує. От тільки він стикається зі своєю коханою з Африки, яка не дозволяє Полу зникнути. Закінчується це тим, що досвідчений агент змушений обирати між своєю коханою та батьківщиною.
Окрім любовної мелодрами «Агентство» пропонує актуальні світові проблеми, однією із фокальних точок якої стає війна в Україні. Це перший західний продукт, де нам приділили стільки уваги і не спаскудили історію. Навіть запросили Сергія Онопка та Олександра Рудинського зіграти українських бійців ССО, законспірованих у ворожому тилу. Рудинському і Джо Райту варто подякувати за символ тризуба у кадрі та його оригінальне прочитання як «Ukraine Forever Free».
Цей мінісеріал став одним із тих рідкісних хітів, що прориваються в глобальні топи не гучними іменами чи рекламною кампанією, а силою авторського висловлювання, яке запускає сарафанне радіо. Формально – це історія підлітка, звинуваченого у жорстокому вбивстві однокласниці. Фактично – соціальний трилер про сліпі зони дорослого світу, який виявляється безпорадним перед реальністю власних дітей.
Фундамент успіху заклали сценарист Джек Торн, режисер Філіп Барантіні та актор Стівен Ґрем – команда, що мислить серіал як театральну виставу, де головна ставка зроблена на акторську гру і психологічну напругу. Якщо ви бачили «Точку кипіння», зрозумієте, про що мова. Тут немає детективних головоломок та інтриги, зате є холодний, невблаганний погляд на провал батьків, освіти та соціальних служб.
Візуальний метод Барантіні та оператора Метью Льюїса перетворило «Юнацтво» на подію: кожен епізод знятий одним безперервним кадром. Камера повільно й невідворотно ковзає крізь допити й іншу поліцейську рутину, стираючи межу між екстраординарною трагедією та щоденною роботою системи. Саме в цій буденності серіал показує головний жах – усвідомлення того, що для світу чужий біль легко стає ще одним пунктом у робочому графіку.
-
«Перемога чи поразка» (Win or Lose)
Перший мінімультсеріал студії Pixar за оригінальною ідеєю. Шоуранерами стали Керрі Хобсон («Лука») та Майкл Єйтс («Крейґ із Струмка»), серед продюсерів – сам Піт Доктер, креативний директор Pixar з трьома «Оскарами».
«Перемога чи поразка» розповідає про шкільну софтбольну команду «Огірочки», що готується до вирішального матчу чемпіонату. Цікавими тут є одразу дві речі. По-перше, це те, як автори показують проблеми кожного з героїв. Страх у мультсеріалі втілений у вигляді краплі поту, що наростає і буквально притискає Лорі до землі. Відповідальність для Кай зображена так, ніби усе навколо перетворюється на липку пастилу, що не дає поворухнутися, аби не наробити помилок і не розчарувати батька. А невпевненість у собі найкращого пітчера «Огірочків» передається через «картонно-коміксову» анімацію його внутрішнього «я».
По-друге, всі персонажі мають власну перспективу, тож кожна серія демонструє нам шлях одного з членів команди або його близького до спільного фіналу. І в найкращих традиціях Pixar, ці дитячі на вигляд історії сповнені цілком дорослого драматизму, що демонструє, якими ми є всередині, як показуємо себе назовні, і якими нас бачать оточуючі.
Читайте також: Найкращі анімаційні серіали
-
«Звичайні Побічки» (Common Side Effects)
Анімаційний серіал для дорослої аудиторії від Джозефа Беннетта («Царство падальників») та Стіва Хелі розповідає про вченого-невдаху Маршалла, який натрапляє у Перу на чудодійний гриб, що лікує будь-які хвороби та ушкодження. Повернувшись додому, він стає мішенню для фармацевтичного гіганта та всієї правоохоронної системи, підкупленої безсовісними ділками. Єдиною помічницею Маршалла стає шкільна подруга Френсіс, але і в неї мотиви нечисті, адже вона працює помічницею СЕО згаданої фармкомпанії.
«Звичайні Побічки» – це крутий детективний неонуар та водночас їдка сатира про корупцію, тотальну змову і зогнилий капіталізм. Утім дістається не лише корпораціям та державі, але й соціуму загалом. Перший сезон на 10 серій пропонує глядачеві чимало смішних елементів, як от напарники-детективи, що постійно співають у машині і виглядають нерозлучними, а проте мають геть різні цінності. Або ж реднеків Північної Кароліни, що полюють на кабанів за допомогою кулемета М60 та протипіхотних мін. Окрім того, як і у «Царстві падальників», автори зачіпають глибші теми смертності та пам’яті, права людини на вибір моменту смерті та ціну, яку ми платимо за нехтування часом, виділеним нам природою чи всевишнім, як кому більше подобається.
Нечасто Marvel балує хорошими серіалами. Але їхнє тринадцяте шоу в межах MCU, що повертає сліпого диявола з Пекельної кухні, може похизуватися не лише стильним відеорядом та якісним екшном, тут ще й сюжет притомний підвезли, який фарбує у всі відтінки сірого мотивацію супергероїв, бізнесменів, мафіозі, політиків, адвокатів та навіть психологів. За це варто подякувати Крісу Орду з Меттом Корменом («Ізоляція»), які розробили у 2022 році 18-серійне шоу для Disney+, що так і не вийшло. Ще більша дяка – Даріо Скардапейну («Каратель» та «Джек Раян»), який підхопив проєкт і переробив його на пряме продовження скасованого «Шибайголови» з Netflix, зберігши сувору атмосферу, хоч спершу воно й задумувалося легшим. 18 серій вирішили розбити на два сезони, другий вийде у березні 2026 разом зі спеціальним епізодом про Карателя.
-
«Наркозлодії» (Dope Thief)
Серіал розробив Пітер Крейг («Гладіатор 2», «Топ Ґан: Меверік», «Бетмен» Метта Рівза) на основі однойменного роману Денніса Тафої 2009 року. Виконавчим продюсером виступив сер Рідлі Скотт, який також поставив пілотний епізод.
У центрі сюжету – Рей та Менні, два друга з півночі Філадельфії, кримінальної клоаки, з якої, як стверджують місцеві, неможливо вибратись. Зіграли їх Браян Тайрі Генрі, номінований на «Оскар» за роль у стрічці «Міст», та Вагнер Моура, номінований на Золотий глобус за роль у серіалі «Нарко». Займаються друзі-нерозлийвода тим, що прикидаючись агентами Управління боротьби з наркотиками обкрадають наркодилерів. Схема працює без збоїв, поки одне з пограбувань не закінчується стріляниною і викраденням цінностей того, з ким краще не зв’язуватися. Після цього друзів починають шукати байкери, наркокартель і, звісно, правоохоронці.
Серіал «Наркозлодії» вийшов дорослим кримінальним трилером із заплутаним сюжетом. Навіть банальні ходи, як от смертельна хвороба близького, через яку один з героїв і наважується пограбувати підозрілу лабораторію, чи брудні копи під прикриттям, що бажають замести сліди, зрештою виявляються непогано прописаними. Оповідь дещо просідає під кінець, що не зовсім пасує формату восьмисерійного шоу, проте все одно лишається якісною історією про кримінальні розбірки в нетрях Філлі, яку значною мірою рятує акторський дует.
Серіал від Сета Роґена та Евана Голдберга продовжує традицію «Франшизи», закритої НВО після першого сезону – в його основі також лежить любов до кінематографа, замішана на гострій сатирі про вади сучасного Голлівуду.
Якщо ви знайомі з творчістю Роґена, то маєте бути готові до того, що ніколи не знаєш, він зараз видасть тонкий їдкий жарт на злобу дня, чи блюзнірську сцену з голосним пуком та грубим провокативним жартом. Так само і в «Кіностудії» поруч із геніальними серіями про менеджування очікувань власників, режисерів, продюсерів та акторів з’являється банальний треш рівня молодіжних комедій початку двохтисячних.
Проте якщо ви сінефіл і теж млієте від будь-якого кіна про кіно, цей серіал вартий уваги, тому що він відчувається як занурення за лаштунки кіноіндустрії, та іноді між пласкими жартами авторам вдається сказати щось справді глибоке.
Шоу створив Джонатан Троппер, відомий за серіалом «Вініл», фільмом «Проєкт “Адам”» і запланованим «Starfighter» з франшизи «Зоряні війни». Джон Гемм втілює топ-менеджера хедж-фонду, який надто зосередився на забезпеченні власної сім’ї унаслідок чого втратив і дружину, яка пішла до баскетбольної зірки, і дітей, які ненавидять батька за неуважність. Попри це, він і далі покриває витрати на свій колишній будинок і навчання дітей.
Ситуація загострюється, коли героя випилюють з роботи, без золотого парашута і з вовчим квитком, що закриває двері будь-якої пристойної компанії. Опинившись без стабільного доходу і можливості повернутися у гру, він несподівано починає обкрадати своїх сусідів. Годинник Patek Philippe тут, кольє Van Cleef & Arpels там, ніхто і не помітить зникнення однієї речі серед купи дорогих надбань, якими багатії заповнюють порожнечу власних душ, або відкупаються від гріхів перед рідними.
У міру того як герой занурюється у кримінальний світ, напрацьовуючи зв’язки та навіть подільників, соціальна сатира темнішає. У фіналі навіть перетворюється на детектив про вбивство. Серіал не відкриває нових кінематографічних горизонтів, проте він вправно грає на полі історій про багачів, що теж плачуть. Через самоіронію головного героя шоу занурює глядача у світ великих маєтків вигаданого передмістя Нью-Йорка, жителі якого у своєму моральному занепаді забули, що існує життя без гарантованого благополуччя.
Читайте також: Найкращі серіали всіх часів
Це британське шоу створили Ронан Беннетт (серіал «День Шакала») та Джез Баттерворт (серіал «Агентство»), а поставив Ґай Річі. У ньому Том Гарді й Пірс Броснан ведуть боротьбу у підпіллі лондонського кримінального світу. Втім чекати «Джентльменів» не варто – замість комедії серіал пропонує глядачеві політичну драму про старі клани, молодих вовків і кримінальні війни, які сягають парламенту. Гарді грає фіксера, що переконує словом, а не кулаками, Броснан – старого боса з запальним характером, а його хитру дружину виконала Гелен Міррен.
Найкраща частина шоу – фінал, де Річі нарешті демонструє режисерську форму. А ще жінки тут – найнебезпечніші гравці, а геронтократи – головна загроза стабільності. Поєднання криміналу, політики та акторської харизми виконавців головних ролей зробили серіалу «Земля Гангстерів» найкращий старт серед шоу Paramount+, тож другий сезон уже в роботі.
Це цікаве поєднання олдскульної космоопери і сучасного комедійного сюжету про штучний інтелект. Історія, заснована на однойменному циклі романів Марти Веллс, розповідає про андроїда-охоронця SecUnit (Александр Скашґорд), якого могутня корпорація нав’язує групі міжгалактичних гіпі з «вільних планет» під час підписання контракту на експедицію. Мало того, що це застарілий бот, ще й відновлений, неначе глюкнутий iPhone, він ще й зламав власний модуль контролю і тепер може не підкорятися наказам людей. Щоправда використовує свою свободу волі високорозвинений ШІ здебільшого для перегляду «преміум відеоконтенту». З іронічною дотепністю серіал простежує вимушене олюднення «робота-вбивці», як він сам себе охрестив, від антисоціального інструменту до командного гравця.
Шоу створив американський письменник Денніс Лігейн, чиї екранізації тричі номінувалися на «Оскар». Починається серіал як традиційний коп-драма: Тарон Еджертон грає спеціаліста з пожежної криміналістики Дейва Гудсена, який разом із новою напарницею Мішель Калдерон (Джерні Смоллетт з «Кривавого лідера») паралельно розслідує злочини двох серійних паліїв у провінційному містечку штату Меріленд. Проте особу першого палія серіал розкриває уже у другому епізоді, а іншого злочинця – посеред сезону. Отже, інтрига серіалу не в питанні «хто?», а як їх спіймають і покарають. І тут серіал «Дим» виходить на моральну дилему: чи має добро право на жорстокість?
Після камерної «Нової крові» та відверто провального «Первородного гріха» новий сіквел «Декстер: Воскресіння» відчувається не просто ковтком свіжого повітря для франшизи, а справді вдалим перезавантаженням. Перенесення дії з ізольованих просторів у масштабний Нью-Йорк миттєво змінює тональність серіалу, замість клаустрофобної замкненості з’являється відчуття хаосу та постійної загрози, яке ідеально пасує історії про мисливця на хижаків серед мільйонів людей.
За допомогою нових персонажів, зіграних Пітером Дінклейджем та Умою Турман, автори вводять у наратив інші типи зла, мотивацій і психологічних девіацій. Додайте до цього цілу галерею серійних убивць з різною «спеціалізацією», і серіал стає свого роду міським лабіринтом, де Декстер більше не є унікальним чудовиськом, а лише одним із багатьох.
Водночас «Воскресіння» звертається і до основ оригінального серіалу. Клайд Філліпс, який знову став шоуранером, залучив сценаристів і продюсерів, відповідальних за найсильніші 1-4 сезони, і запросив знайомих акторів. Завдяки цьому він зумів відновити класичний «декстерівський» баланс між чорним гумором, внутрішніми монологами і моральною двозначністю. У результаті серіалу вдалося неможливе – повернутися до минулого успіху і заробити право на продовження.
Цей мінісеріал розповідає про двох братів за п’ятдесят, які тримають ресторан «Чорний кролик» поблизу Бруклінського мосту, на окраїні Мангеттена. Молодший Джейк (Джуд Лоу) – один з тих, хто постійно перевищує власні можливості, бо живе у постійному прагненні більшого. Тому «перезайняти, щоб перевіддати» стає його життєвим принципом. Старший Вінс (Джейсон Бейтман) – ходяча катастрофа, гемблер і авантюрист, який на цьому світі тримається by the skin of his teeth, як кажуть американці. Коли Вінс повертається в місто й навідує брата, він миттєво розбалансовує все довкола. За тоном і нервом шоу легко уявити як роботу братів Сефді, але шоуранерами виступили Зак Бейлін та Кейт Сусман, які раніше написали сценарій до фільму «Кривавий лідер» з Джудом Лоу у головній ролі.
Читайте також: Найкращі кримінальні серіали
Серіал про Чужих від творця «Фарґо» Ноя Гоулі часто критикують за надмірні нововведення. Проте йому вдалася цікава задумка з протистоянням корпорацій до того, як Вейланд-Ютані підкорила Землю й космос. Ще одне вдале рішення – через дітей, дорослих і монстрів створити простір для роздумів про те, що робить людину людиною: свідомість, відповідальність за власні дії, емпатія чи страх перед трансцендентним? При цьому Гоулі, зберіг камерність і трилерний саспенс, навіть попри яскравість тропічного острова. Слабке місце серіалу – невиразна графіка у зображенні ксеноморфа та останні дві серії, де логіка подій почала збоїти не менш помітно, аніж плани хлопчика-генія. Утім серіал зібрав достатньо переглядів для запуску в роботу другого сезону.
Серіал перегукується з «Наркозлодіями» – тут також двоє друзів грабують наркодилерів, тільки не в самій Філадельфії, а в її передмістях. Схожість не закінчується на сюжетному обрамленні, адже автор «Завдання» Бред Інґелсбі теж більше уваги приділяє не поліцейському процедуралу, а драматичним історіям персонажів.
Маємо task team ФБР, очолювану героєм Марка Руффало, якому підпорядковуються троє правоохоронців з різних служб. Команду формують, як у «Кульгавих конях», не за талантами, а з тих, кого не шкода. Герой Руффало, наприклад, алкаш-удовець, чий прийомний син скоїв убивство і чекає суду, дві доньки не хочуть з ним розмовляти, а керівництво заслало його роздавати буклети про ФБР на ярмарках вакансій.
На іншому боці закону теж удовець – лідер маленької банди грабіжників у виконанні Тома Пелфрі (серіал «Справжній чоловік»), який має власні рахунки з байкерами, адже його брат колись був одним із них. Сюжетний трикутник замикає ватажок байкерського осередку, якого зіграв Сем Кілі (серіал «Рідня»). Він з тих людей, які за жорстокістю ховають власний страх здатися боягузом чи некомпетентним, адже його наставник у банді – ще той аб’юзер.
Як і минулий проєкт Інґелсбі «Мейр з Істтауна», нове шоу «Завдання» – це погляд, спрямований на зранені людські серця і потаємні закутки душі. За наркотиками, кров’ю, пивом і брудом байкерських чобіт ховається історія про зламаних чоловіків, які намагаються спокутувати гріхи, або принаймні сподіваються, що спокута все ще можлива.
Серіал, розроблений Сергієм Кулибишевим, входить до власної лінійки Originals вітчизняної платформи SWEET.TV. І це зовсім не те, чого зазвичай чекають від українського серіалу. За сюжетом четверо чоловіків знайомляться між собою на похоронах своєї спільної колишньої. Ба більше, вона сама їх туди запросила, заздалегідь передавши список подрузі. Але головне інше, жінка загинула на фронті. Як формулює герой Олександра Рудинського: «Це крінж – цивільні мужики ховають жінку-військовослужбовицю, фемінізм переміг». Треба віддати належне хоробрості Кулибишева, зробити серіал про прийняття утрати загиблої на війні у форматі чорної комедії – це вийти на тонкий лід. Проте йому вдалося створити справді оригінальне й іронічне шоу, яке викликає гостру, часом полярну реакцію.
-
«Компанія босів» (The Chair Company)
Комедійний серіал з елементами абсурдного трилера від вихідців з Saturday Night Live Тіма Робінсона і Зака Каніна – це своєрідна відповідь НВО на хіт конкурентів Apple TV «Розрив». Головний герой шоу – Рон Троспер (Робінсон) – працює у великій компанії й відповідає за зведення нового ТРЦ. Та один курйозний інцидент з офісним кріслом втягує Рона у неймовірний квест з розкриття великої корпоративної змови.
«Компанія босів» залишає глядачів у щирому подиві: у якому зміненому стані свідомості це взагалі могли написати, і як подібний сюжет вдалося запітчити стрімінговому гіганту? Проте це неординарна чорна сатира про офісне життя та корпоративну культуру, яка показує, як блакитні й білі комірці досі змушені жити за правилами, в які вони абсолютно не вірять, виконувати роботу, яка їм давно остогидла, і дотримуватися безглуздих ритуалів, які досі існують лише через корпоративне лицемірство, чомусь назване культурою.
Вінс Ґілліґан працював над такими культовими серіалами, як «The X-Files» та «Breaking Bad», тож його нову роботу для Apple TV+ чекали з нетерпінням. І недаремно, адже антиутопічна «Єдина» так сподобалася глядачам, що побила рекорди «Теда Лассо» та «Розриву», ставши найпопулярнішим шоу платформи на сьогодні.
Серіал починається з історії захоплення Землі таємничим вірусом, який зшиває всіх людей в єдину щасливу й миролюбну свідомість, немов у вулик закинули MDMA. Не піддалися вірусу лише 13 осіб на всій планеті. Одна з них – авторка масових жіночих романів Керол Стурка – вирішує не здаватися й відновити колишній порядок.
Під трилером з елементами чорної комедії прихована давня притча про чисту воду. Це історія про людину, яка єдина послухала пророка і запасла чисту воду, що дозволило їй зберегти розум, коли весь світ збожеволів через «каламутну воду». Асоціації напрошуються миттєво – з фейками, постправдою, популізмом, сектами, соціальними мережами тощо. Всюди, де бути не таким, як усі, карається ізоляцією, а приєднання до загалу вимагає постійного навернення нових послідовників. Постає питання, чи можна вважати себе нормальним у світі дурнів, чи, навпаки, єдина розумна людина автоматично визнається психом? І чи вартує знання правди і збереження свободи волі того, аби залишитися наодинці у цілому світі?
Читайте також:
20 найкращих серіалів 2025 року
20 найкращих серіалів 2024 року
20 найкращих серіалів 2023 року
20 найкращих серіалів 2022 року
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/channel/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati
